Міністерство освіти і науки України.
Національний університет «Львівська політехніка»
З курсу “Фізичне виховання”
На тему: «Лікувальна гімнастика»
Підготував:
Студент групи ФК-14 Кудрик Ігор
Прийняла:
Блавт О. З.
2001р.
План.
Вступ………………………………………………………………2ст.
Лікувальна фізкультура як метод лікування, особливості метода ЛФК……………………………………………………………….3ст.
Розвиток лікувальної фізкультури як дисципліни……………..4ст.
Використана література………………………………………….5ст.
Вступ.
Фізична культура – частина всієї культури суспільства, засіб зміцнювати здоров’я, всестороннього фізичного розвитку людини. Включає в себе фізичні вправи, спорт, туризм, методи загартування організму. Фізична культура ціниться в суспільстві передовсім, як проява активної діяльності.
Після Великої Жовтневої революції фізична культура в СССР так і в Україні стала розвиватися як масовий рух.
Важливим в розвитку фізичної культури, заохочення до неї широких мас населення, особливо молоді, явились змагання в 1928р. перша Спартакіада народів СССР і введений в 1931р. всесоюзний фізкультурний комплекс “Готов к труду и обороне СССР”.
В роки Великої Вітчизняної Війни фізична культура стала важливою частиною фізичної підготовки бійців і командирів всіх родів і військ. Широко застосована в воєнно-медичних закладах лікувальна фізкультура сприяла скороченню сроків виздоровлення ранених і хворих, поверненню їх в роту.
В 1972р. принятий новий комплекс “Готов к труду и обороне СССР”, включаючий 5 ступенів для осіб від 10 до 60 років. З 1 вересня 1979р. введена нова навчальна ступінь ГГО “К стартам готов”, для дітей 7-9 років.
Важливе значення мали постанови партії і уряду. Вони були зацікавлені, щоб їхній народ був здоровий, фізично підготовлений.
Особливу увагу відігравав розвиток масового фізичного руху, перетворення його в всенародний, введення фізичної культури в життя кожної людини, організації, колективу чи сім’ї.
В зв’язку з цим перед медробітниками поставлені серйозні задачі, пов’язані з покращенням медичного контролю за станом здоров’я фізкультурників, і спортсменів, розширення сітки лікувально-фізкультурних диспансерів.
Лікувальна фізкультура як метод лікування, особливості метода ЛФК.
Лікувальна фізкультура (ЛФК) як метод лікування – використання комплекса засобів фізкультури з профілактичними лікувальними реабілітаційними цілями. ЛФК широко використовуються в системі комплексного лікування в поліклініках, санаторіях, лікарнях.
Регулярне застосування ЛФК в лікарні, поліклініці, домашніх умовах розвиває у хворого особливе відношення до використання фізичних вправ, проявляє гігієнічні навички, правильне ставлення до загартування організму.
В розвитку метод ЛФК в СССР можна виділити 4 основних етапи.
Перший етап (1923-1930) – розповсюдження і введення ЛФК в систему санітарно-курортних лікувань.
Другий етап (1931-1942) - введення ЛФК в загальну систему лікувально-профілактичних закладів з застосування диференційованої методики при різних захворюваннях.
Третій етап (1941-1945) – знаменитий широким використаанням ЛФК в період Великої Вітчизняної Війни в госпіталях.
Четвертий етап з 1945р. характеризується подальшим широким заглибленням ЛФК в систему лікувально-фрофілактичних закладів.
Характерна особливість метода ЛФК – його фізіологічність і незмінність для організму.
Цим і пояснюється ефективність використання його при різних захворювань і травмах.
Важлива особливість метода ЛФК – активна участь самого хворого в лікувальному процесі, тому лікарю при назначенні ЛФК слідує чітко оприділити ступінь його фізичної активності. В організації лікування хворих і рух не протирічать, а доповнюють один одного.
ЛФК являється також методом патогенетичною терапією. Крім того ЛФК – метод функціональної терапії, так як фізичні вправи стимулюють і розвивають функцію всіх основних органів і систем.
Характерна риса метода ЛФК – треніровка хворих за допомогою фізичних вправ, яка поділя...